Im happy I now registered

[Gość]

Мене звати Ірина, і моє королівство — це кухня. Якщо бути точною, один квадратний метр на стільниці, де стоїть моя залізна помічниця — мультиварка.

Сусідки здивовано хитають головою: «І чого ти з нею возишся. Ось у нас газова плита, духовка…» А я лишень посміхаюся у відповідь. Тим часом як вони миють деко і стежать, щоб суп не втік, я встигаю і насиченого борщу наварити, і плову розсипчастого, і чізкейка ніжнішого за хмарку.

Моя хитрість проста: як тільки прокинуся закинула в чашу заготовки для обіду, натиснула «Гасіння» — і до обіду можна байдикувати з горнятком кави, перебирати крупи чи поливати герань. Надвечір чоловік, втягуючи повітря, прямує на кухню: «І знову ти щось чаклуєш»

А я подаю на стіл ніжні тюфтельки з вершками. Мультиварка тихенько пікає, піднімається парунок — і в цьому є справжнє домашнє диво. Ніхто не може повірити, що тут немає жодної пригорілої скоринки, а час витрачається тільки на те, щоб гарно розкласти їжу.

Справжня господиня — зовсім не та, хто простоює при плиті годинами. Це та, хто нагодувала всіх смачно і прибрала за собою лише одну чашу. І я це люблю.